Templates by BIGtheme NET
Головна / Інформація / Про Корюківку

Про Корюківку

корюковкаКорюківка — місто, центр Корюківського району Чернігівської області, розташоване за 100 км від обласного центру — м. Чернігова — у північній частині області.

Місто розташоване на березі річки Бреч (притока річки Снов). Корюківка знаходиться на перетині автошляхів обласного і місцевого значення, по яких здійснюється автобусний зв’язок з обласним центром та сусідніми райцентрами: Щорсом, Меною, Семенівкою і населеними пунктами району.

 

Корюківка — це промисловий лідер Чернігівського Полісся, зі сприятливим бізнес-кліматом, розвиненою інфраструктурою та високим рівнем благоустрою. Гостинне місто, відкрите для самореалізації особистості в умовах безпечного довкілля.

Назва

Щодо виникнення Корюківки існує кілька версій. За твердженнями історика О. Лазаревського: «…населений пункт засновано 1657 року переселенцями з Правобережної України. Серед них був козак Омелян Карука, який і „поселив“ Каруківку (Корюківку)

За тлумачним словником Б. Грінченка: карук (місцеве карюк) — столярний клей; карючений — склеєний столярним клеєм; карючити — клеїти столярним клеєм.

Клімат

Помірний, із достатнім зволоженням. Середньорічна кількість опадів становить 614 мм, у тому числі в теплий період — 439 мм. Середньорічна температура повітря — 6,1°С. Абсолютний максимум температури повітря становить 37°С, а мінімум — 35°С.

Планувальна структура міста

Планувальна структура міста має ускладнений, багатопроменевий вигляд. Територія забудована досить нерівномірно, найбільш щільно в центральній частині міста. Тут, крім кварталів мало- і багатоповерхової забудови, сконцентровані всі заклади обслуговування загальноміського і районного значення, адміністративні, культурно-освітні, медичні об’єкти. У багатоквартирній житловій забудові центру склався комплекс закладів повсякденного обслуговування (дошкільні, шкільні, торгівельні тощо).

Генеральний план забудови міста Корюківки було розроблено у 1993 році Київським інститутом «Київдіпромісто». Згідно із цим планом межі міста мають бути змінені (зокрема, село Милейки Корюківського району мало бути включено до меж міста). Однак план не був затверджений міською радою. За рівнем інженерного облаштування частини Корюківки значно відрізняються. Так центральна частина міста і двоповерхова забудова на північ від центру забезпечена всіма видами інженерного благоустрою. Західна і східна частини міста не повністю охоплені системою водопостачання.

Історія

Засноване місто у 1657 р. козаком Є. Корюкою (звідки й назва). Під час правління гетьмана Богдана Хмельницького у 1657 році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукою облюбували для себе надійно захищене лісами місце та заснували невеличке поселення — Корюківку.

Існує інша версія, яка має цілком реальне підґрунтя, але не заперечує, що саме О. Карука заснував поселення. Російській державі, яка постійно з кимось воювала і утримувала велику армію, більшу частину якої складала кіннота, потрібна була значна кількість шкіри для обладунку коней упряжжю. Щоб дубити шкіри необхідно багато дубової кори. Значну частину лісів Корюківщини становили могутні дуби. Заготівельників дубової кори звали коруками, бо їх виробничим знаряддям був карук — гострий залізний гак, яким обдирали кору дубів.

Хоча, щодо самої назви, то, можливо, усе виглядає набагато простіше. У полісько-чернігівському діалекті слова: вода, коза, корова, вимовляються як вада, каза, карова. Отже, кора звучатиме як кара.

Корюківка входила до Киселівської сотні Чернігівського полку. Періодично належала гетьманам Самойловичу, Мазепі, чернігівському полковнику П. Полуботку. З 1782 р. Корюківка входила у Сосницький повіт Новгород-Сіверського намісництва, з 1797 р.— до Олександрійської волості Сосницького повіту Малоросійської (з 1802 — Чернігівської) губернії.

Меморіал трагедії 1943 р. в центрі міста

1882 року збудовано дерев’яну Вознесенську церкву. У 1884 р. Побудована залізниця. У середині XIX століття іноземний підприємець Карл Раух заснував тут винокурний та цукровий заводи. У 1871 році на Корюківському цукровому заводі було зайнято 600 чоловік. На цьому підприємстві за сезон вироблялося цукру-піску більш ніж на 5,5 млн крб. У 1882 р. продукція корюківських цукроварів була відзначена золотою медаллю Всеросійської виставки у Москві, а через 18 років вони привезли найвищу нагороду із Всесвітньої виставки у Парижі.

У 1887 р.обидва заводи придбав Лазар Бродський. У 1901 р. Бродський розширює цукрово-рафінадний завод, задіявши близько 1000 працюючих.

У 1880 році відкрито однокласне училище, 1886 р.— церковнопарафіяльну школу, 1896 р.— земську школу, 1904 р.— лікарню.

З 1923 року Корюківка — центр Корюківського району Сновської округи.

Місто зазнало тяжких втрат у роки Другої світової війни. Корюківка була центром радянського партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почав свій шлях Чернігівський партизанський загін, партизанське з’єднання О. Федорова, постійно діяло партійне та комсомольське підпілля.

Саме ці факти стали причиною німецької розправи 1-2 березня 1943 року. В результаті каральної акції в Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних жителів, спалено 1390 будівель. Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує білоруську Хатинь, в 41 — чехословацьку Лідіце, в 12 — французький Орадур. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів України не було. Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецьких військ у Корюківці, за два дні німецькі окупанти по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними).

З 1958 року Корюківка — місто. З 1966 р. Корюківка — районний центр Корюківського району Чернігівської області.

Сучасність

Сосновий бір біля Корюківки
Молодняк у лісництві

Сучасна Корюківка — одне з перспективних міст Чернігівської області. Тут працює низка підприємств, найбільшими з яких є Публічне акціонерне товариство «Слов’янські шпалери-КФТП» (побудоване на місці спаленого у роки другої світової війни цукрово-рафінадного заводу). Продукція фабрики експортується до країн СНД та ЄС – країн Балтії, Польщі.

Також працюють державне підприємство «Корюківське лісове господарство», виробничий сільськогосподарський кооператив ім. Горького та інші. Успішно розвивається малий бізнес. Діючих підприємств малого бізнесу в місті 73. Підприємницькою діяльністю займаються 639 фізичних осіб. У місті працює 100 торгівельних підприємств, з них 26 — споживчої кооперації.

Місто Корюківка є інвестиційно-привабливим завдяки наявності лісових масивів, кварцового піску, глини, торфу.

У Корюківці діє гімназія, дві ЗОШ І—ІІІ ступенів, дві ЗОШ І ступеня, у яких навчається 1850 учнів, школа мистецтв, спортивна школа, два дитячі садки, де виховується 400 дітей, центральна районна лікарня на 220 ліжко-місць, аптеки, два будинки культури на 800 місць, дві бібліотеки, історичний музей, стадіон «Авангард». Видається районна газета «Маяк», діє районне радіомовлення, відділення комерційних і ощадних банків.

Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org

ПоганоНічого цікавогоМожна й краще!ДобреВідмінно Залишіть будь-ласка оцінку статті
Loading ... Loading ...

Лишити коментар

Ваша електронна пошта ніде не буде показана. Позначені обов'язкові поля для заповнення *

*

*