Templates by BIGtheme NET
Головна / Мена / Пенсіонерка-інвалід Валентина Шумна чекає допомоги
лікар34234

Пенсіонерка-інвалід Валентина Шумна чекає допомоги

Мізерна пенсія, самотність, тяжка хвороба і відсутність коштів на лікування та операцію — такі гіркі супутники мешканки села Загорівка, що в Менському районі.

Та жінка зі сторінок «Вісника Ч», який передплачує роками за будь-якої матеріальної скрути, знає, що світ не без добрих людей. Отож сподівається, що з їх допомогою зможе зібрати 80 тисяч гривень, необхідних на ендопротезування кульшових суглобів, і ходитиме по землі власними ногами.

Біда самотою не ходить

У народі кажуть, що біда самотою не ходить, а за собою лихо водить. Доля не вельми була прихильною і до Валентини. Особливо в останнє десятиліття: згоріла вщент хата. Вогонь знищив і все майно, і документи. За словами жінки, доки прибули пожежники, навіть крейда на внутрішніх стінах попеклася.

Родина змушена була переїхати з райцентру до села.

— Слава Богу, що син вчасно прокинувся і вискочив надвір. Приснився йому покійний батько. Ніби погукав його і попросив прокидатися. «Синку, вставай, бо згориш!» — ці слова пробудили його, — згадує Валентина Олександрівна.

У кращі світи відійшли і чоловік, і батьки (по смерті мами не минуло й року). За єдиним сином виплакала всі сльози: Володимир як поїхав на заробітки, то звідтоді — ні слуху, ні духу.

— Навіть не знаю, чи живий, — жінка не може стримати сліз. — За три роки жодної звісточки.

Пережиті негаразди, втрата рідних людей, повсякденна нелегка праця підірвали здоров’я. Трудилася телятницею і свинаркою спершу в колгоспі, згодом — у приватному підприємстві. Різноробочою в польовій бригаді, на птахофабриці, комірником і охоронцем — працювала, де потребувалися її роботящі руки.

— У цехах на консервному заводі постійно у воді, в гумових чоботях. Не знімала їх і на фермі. Так ноги й згубила, — говорить Валентина Шумна про свою біду.

— З лікарень тепер не вилажу, але вже ніщо не допомагає. Біль — немилосердний. Треба якнайшвидше робити операцію.

За 42 роки праці жінка заробила аж 1200 гривень пенсії. Отож змушена, як каже, просити милостиню. На чергове стаціонарне лікування в Чернігівській обласній лікарні скинулися односельчани, допомогла грошима Куковицька сільська рада, якій підпорядковане село.

Сльозами горю не зарадиш — потрібні немалі гроші. Всі надії 56-річної пенсіонерки — на милосердя ближнього, бо й на милицях вже тільки до порога дому шкандибає.

Після благодійного фестивалю «Золотий фенікс», під час якого меняни збирали кошти на лікування онкохворого хлопчика Сашка Бабича, я поцікавилася у начальника фінансового управління Менської районної адміністрації Оксани Булавки, чи можуть пересічні жителі (не пільговики, не воїни АТО, не чорнобильці) розраховувати бодай на якісь гроші від держави та чи передбачені в бюджеті кошти на ці цілі. Відповідь Оксани Михайлівни в контексті написаного.

Гроші на лікування передбачені

Протягом 1 кварталу сума збільшилася до 603,6 тис. грн. за рахунок розподілу коштів, передбачених на виконання повноважень виборців депутатами обласної, районної та міської рад.

Прийнято ряд комплексних програм. Передусім, районна «Програма по наданню матеріальної допомоги жителям Менського району на 2016-2020 роки», затверджена 34 рішенням сесії від 28 грудня 2015 року.

Розмір грошової допомоги встановлюється в межах від 10% до 40% встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, визначеного на дату призначення допомоги. Нині це — від 125 до 500 гривень.

У разі виникнення захворювань, які вимагають довготривалого лікування або операційного втручання, підтверджених документально, призначення матеріальної допомоги здійснюється на підставі спільного розпорядження голів районної державної адміністрації та районної ради в межах від 1 до 4 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб у межах коштів, що передбачені у районному бюджеті для соціального захисту населення. Хвора людина може одержати 1247-5000 гривень на лікування.

Затверджена також міська програма «Про надання одноразової грошової допомоги громадянам міста Мена на 2016-2017 роки». Сума, передбачена початковим бюджетом, становить 55 тисяч гривень. Розмір допомоги громадянам визначається рішенням виконкому.

Відрадно, що програми є. А ось грошей, щоб зарадити всім тяжкохворим, у районному бюджеті малувато. Матеріальна допомога — крапля в морі порівняно з потребами. Небайдужі до чужої біди благодійники можуть допомогти Валентині Олександрівні Шумній, перерахувавши на її картку (№ 4149 4978 6147 8164) в «ПриватБанку» хоча б якісь гроші. Жінка сподівається на милосердя ближнього і буде щиро вдячна кожному.

Ольга Чернякова, тижневик «Вісник Ч» №17 (1616), 27 квітня 2017 року

ПоганоНічого цікавогоМожна й краще!ДобреВідмінно Залишіть будь-ласка оцінку статті
Loading ... Loading ...

Лишити коментар

Ваша електронна пошта ніде не буде показана. Позначені обов'язкові поля для заповнення *

*

*