Templates by BIGtheme NET
Головна / Головні новини / Сергій Березенко: «Лікарі залишаться, і лікарні не закриватимуться»
Сергій Березенко

Сергій Березенко: «Лікарі залишаться, і лікарні не закриватимуться»

Серед реформ, які сьогодні активно обговорюють не лише в парламенті, а й у суспільстві, — медична. На питання щодо найголовніших її пунктів відповів один зі співавторів законопроекту, народний депутат, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко, пише Gorod.cn.ua

— Часто запитують: «Навіщо потрібна медреформа? Давайте зробимо страхову медицину». Чому не можна просто ввести страхову медицину?
— По-перше, ніхто не говорить, що в Україні не можна ввести страхову медицину. Суть реформи не у відмові від страхової медицини, а в справедливості та ефективності розподілу бюджетного ресурсу. У законопроекті № 6327 передбачено, що на медицину виділятиметься не менше 5% ВВП.
Сьогодні ми живемо за старою радянською системою Семашко, яка в нинішніх умовах не здатна ефективно працювати. Виходячи із середньої кількості населення, МОЗ розраховував кількість стаціонарних ліжок. Будувалися величезні лікарні, які опалювалися та утримувалися за рахунок централізованого державного бюджету. Усе це сьогодні збереглося, і ми оплачуємо ці ліжка, не звертаючи уваги на те, використовуються вони чи ні. Це близько 80 млрд грн на рік.
Головні лікарі не зацікавлені в скороченні ліжко-місць — чим їх більше, тим більше грошей на лікарню. Ми ж говоримо: давайте припинимо фінансувати цю збиткову систему, давайте фінансувати безпосередньо лікування. Якщо воно вимагатиме такої кількості ліжок, то лікарня сама прийме рішення їх залишити.
І коли ми будемо платити за медичну послугу, яка матиме конкретну вартість, ми наблизимося до страхової медицини.

— Це призведе до скорочення медиків?
— Ні. Можливо, буде скорочення чиновників департаментів охорони здоров’я. Але лікарі залишаться, і лікарні не закриватимуться. А потреба в медиках в Україні величезна.

— Як відбуватиметься оплата медичної послуги?
— Вона оплачуватиметься з тих коштів, які є сьогодні у вигляді медичної субвенції і будуть розділені на первинну ланку — сімейних лікарів, на вторинну і третинну медичну допомогу.
Будь-які платні послуги, у тому числі співоплата, порушують Конституцію України. Наш законопроект не передбачає співоплати. У ньому сказано, що з бюджету буде оплачено всі послуги, що входять до державної програми Медгарант: і первинна, і вторинна, і третинна медична допомога.
Сьогодні фінансування медицини поки обмежене певним бюджетом. Тому в першу чергу оплачуватимуться життєво важливі медпослуги та лікування. Коли бюджет збільшуватиметься, то й можливості фінансування медицини будуть розширюватися, держава виділятиме кошти на нові медичні послуги та програми. Наявні медпослуги в повному обсязі будуть збережені. Сьогодні медична система схожа на сито. Можна «влити» туди 100 млрд грн, але цього все одно буде мало.
Коли ми будемо платити за кожну надану послугу, то все, що потрібно зробити державі або МОЗу, — перевірити, чи дійсно ця послуга була надана. Кожен медзаклад має статистику, скільки хворих на грип звернулося до лікарні або скільки операцій із видалення апендициту проведено, і так далі. Інформація про роботу медустанов буде надходити в одну електронну систему, у якій можна відстежити, що в такий-то лікарні такий-то громадянин отримав такі-то послуги…

— Це система електронної охорони здоров’я eHealth?
— Так. Вона розробляється МОЗом. Якщо в когось виникне бажання приписати ту чи іншу кількість операцій чи наданих медпослуг, щоб отримати більше грошей, система цього не допустить. Якщо відкриється шахрайство, що призвело до втрат бюджету, це буде підставою для позбавлення ліцензії та звернення до правоохоронних органів. Цим займатиметься Національна служба здоров’я.

— Чому не МОЗ?
— Міністерство охорони здоров’я має займатися розробкою методології, а не розподіленням коштів. МОЗ завжди звинувачували в корупції, із того моменту, як він почав самостійно проводити тендерні закупівлі.

— Тепер службу будуть звинувачувати…
— Чому не звинувачують у необ’єктивності обласні ради, які голосують, щоб одній лікарні виділити, наприклад, 50 млн грн, а іншій — 2 млн грн? Якою логікою керуються депутати? Очевидно, гроші виділяються туди, де хтось із лікарів є депутатом обласної ради.
Коли ми змінимо систему фінансування лікарень, тоді вони не залежатимуть від суб’єктивного чинника при розподілі бюджетних коштів. Ми говоримо не про централізацію коштів у Нацслужбі здоров’я, ми говоримо про ще більшу децентралізацію. Сьогодні держава передає кошти місцевим радам, а ті передають їх до медичних закладів. Натомість медреформа пропонує обійти навіть місцеві органи влади й давати гроші безпосередньо лікарням.
Нацслужбу здоров’я можна було б звинувачувати в корупції, якби вона мала право призначати головних лікарів. Тоді б цикл замкнувся: призначають свого лікаря, передають туди кошти і можуть грати в якусь корупційну гру. Але керівники лікарень призначатимуться мерами та виконкомами міст, які при цьому не будуть безпосередньо розподіляти медичну субвенцію.

— Чи не буде постійного дефіциту коштів, як сьогодні, коли не вистачає грошей на зарплати медикам?

— Грошей вистачатиме. І невикористані кошти лікарні не повертатимуть до державного або місцевого бюджету, як зараз. Лікарні зможуть, наприклад, закупити дороге медичне обладнання, оплачуючи його частинами. Компанії-виробники будуть приймати разовий платіж у розмірі 30% вартості обладнання і рівними платежами отримувати залишок суми протягом 15–20 років, знаючи, що в лікарні є постійний приплив коштів.

— Нещодавно МОЗ дозволив застосовувати в Україні міжнародні протоколи лікування. Хто буде їх адаптувати для України?
— Це ті завдання, які має вирішувати уряд. Переконаний, що система сама себе буде вдосконалювати, але тільки тоді, коли кошти йтимуть за пацієнтом і всі пацієнти отримуватимуть однаково якісні послуги. І не важливо, депутат це, бізнесмен або пенсіонер. Якщо пенсіонер піде в районну лікарню, то вона отримає оплату за його лікування з держбюджету. А якщо бізнесмен не захоче лікуватися в районній лікарні й піде в приватну клініку, тоді ця клініка отримає таку ж суму за свого пацієнта плюс додатковий тариф за звернення до недержавної медустанови.

— Які строки впровадження реформи?
— Вторинна і третинна допомога обов’язково вводитиметься з 1 січня 2020 року. У нас є ще 2,5 року, щоб адаптувати лікарні, протоколи, запустити систему eHealth. Упевнений, що ми встигнемо підготувати до змін 90% медзакладів.
Первинна ланка запускається з 1 січня 2018 року. У проекті держбюджету на це вже закладено близько 13,3 млрд грн. Ми звернулися до бюджетного комітету з пропозицією збільшити суму до 14 млрд грн.

— А якщо не проголосують?
— Тоді доведеться вносити кардинальні зміни в проект закону про держбюджет на 2018 рік у другому читанні.

— Як будуть функціонувати сімейні лікарі, первинна ланка?
— Сімейний лікар або лікар-педіатр укладатиме унікальний контракт із кожним пацієнтом, який вирішить із ним співпрацювати. Лікар повинен переконати пацієнта, що він для нього — оптимальний вибір. МОЗ планує, що кожен лікар зможе обслуговувати до 2 тис. пацієнтів. За супровід кожного в бюджеті-2018 закладено 370 грн на рік. У підсумку виходить, що сімейний лікар отримає 740 тис. грн на рік для ведення своєї практики.

— Але в цю цифру входить і оплата роботи медсестри, і комуналки, і ліків?
— Так. Але якщо, наприклад, є амбулаторія на 4 тис. жителів і в ній працюватимуть два лікарі, то коштів буде вдвічі більше — близько 1,5 млн грн. Це близько 110 тис. грн на амбулаторію на місяць. На ці гроші можна знайти фельдшера, санітарку, медсестру. Тоді зарплата лікаря складе близько 20–23 тис. грн, медсестри — близько 8 тис. грн. Думаю, що випускник медичного вишу із сільської місцевості буде зацікавлений повернутися в рідне село, щоб працювати сімейним лікарем із такою винагородою, враховуючи, що зараз він заробляє трохи більше 3200 грн.

— Чи залишиться на чолі МОЗ Уляна Супрун, якщо законопроект 6327 не проголосують?
— Я б не прив’язував Уляну Супрун до медичної реформи як її невід’ємну частину. Найголовніше, що й вона такої ж думки. В.о. міністра прагне до самого факту зміни системи, яка існувала в нас десятиліттями. Якщо ми запустимо цей процес, то, незважаючи на те, залишиться Супрун міністром чи ні, вона і команда, яка займалася розробкою медреформи, увійдуть в історію. Тому що точка неповернення буде пройдена.
Історія свідчить, що людей, які впроваджують кардинальні реформи, по-справжньому починають цінувати лише через роки після відставки.

ПоганоНічого цікавогоМожна й краще!ДобреВідмінно Залишіть будь-ласка оцінку статті
Loading ... Loading ...

Лишити коментар

Ваша електронна пошта ніде не буде показана. Позначені обов'язкові поля для заповнення *

*

*