Templates by BIGtheme NET
Головна / Мена / Замість рук – короткі кукси біля плечей
лікарня12

Замість рук – короткі кукси біля плечей

… Його привезли у Менську лікарню вже без рук. 28 вересня їх майже по плечі відірвало — намотало на карданний вал картопляного комбайна. Руки віддали лікарям окремо. Нежиттєздатні були, потрощені. Кістки поламані. Біля плечей чоловіка, який постраждав на картопляному полі, стирчали обривки шкіри, м’язів, судин, нервів, уламки кісток. Матюкався, лаявся, як прийшов до тями. «Дурак», — казав на себе. Плакав. І сліз — без рук — не міг витерти.

37-річний Олег Михальченко родом з Городища Менського району. Живе в Чернігові. Має двох донечок. Дружина Ірина працює у дитячому магазині. Взяла відпустку за свій рахунок доглядати чоловіка. Олег працював водієм на маршрутці, звільнився. Почав займатися у селі картоплею, на родинних паях. У Городищі живуть батьки Олега Володимир і Надія.

У декларації Надії Михальченко, депутата Городищенської сільради, за 2016 рік — 5 земельних ділянок. Вони у власності Надії Михайлівни та Володимира Анатолійовича. У чоловіка є також трактор «МТЗ-80».

— Поле було наше. Паї. Комбайн наш, — говорить дружина Олега Ірина. Розмовляємо 9 жовтня у палаті травматолого-ортопедичного відділення Чернігівської обласної лікарні.

Олег в окремій палаті. Ірина поруч з чоловіком. Він укритий білим простирадлом, виглядають ноги. Замість рук — короткі кукси біля самих плечей. Ще забинтовані.

… Спочатку відірвало одну руку, потім другу. Одну руку хапонуло за рукав, це Олег ще пам’ятає. Мотає по кругу руку, трощить. Знепритомнів. Автоматично відбивався — піймало другу руку. Намотало й другу.

Стікав кров’ю. Був у больовому шоці. Без тями. Тиск низький. Пульс височезний. З поламаними зліва чотирма ребрами. Вивихом правого стегна. Мабуть, як крутило руки, уперся тілом, щоб не затягувало.

І мати, і батько ще не відійшли від шоку.

— Біда у нас, — говорить мати, зупиняючи велосипед. Розмовляємо у Городищі на дорозі.

Батько, 62-річний Володимир Михальченко, і знайшов, кажуть, Олега на полі.

У Менську лікарню повіз мікроавтобусом «Опель Віваро» 41-річний Олексій Міщенко. Фермер, кум. Розказують, що чоловіки часто працювали разом. У Олексія Миколайовича є своя техніка.

Міщенко був волонтером, їздив у АТО, возив допомогу. Набачився різного.

— Рани на тілі заживуть, — каже Олексій Миколайович. Говоримо біля його обійстя. — Чи заживуть вони у душі?

Саме Міщенко о пів на першу, як знайшли понівеченого Олега, дзвонив у лікарню. Запитував, що робити. Сказали везти. Почали терміново готуватися до операції.

На півдорозі фермер зустрів викликану «швидку». Щоб не гаяти час, фельдшер пересів у мікроавтобус.

У цей час у Менській лікарні на Олега вже чекала операційна. Дві бригади хірургів, анестезіолог.

Головний лікар Петро Хомрач і начмед Володимир Салій оглянули пацієнта. Подивилися руки. Відновленню вони не підлягали. Якби були рівно відтяті, могло б стояти питання, чи можна їх пришити. Атак понівечені кінцівки передали у морг для утилізації.

Через півтори-дві хвилини пацієнт був в операційній.

— Після стабілізації стану почали робити ревізію ран, формувати кукси, — говорить завідувач хірургічного відділення Менської центральної районної лікарні Федір Надточий.

Кістки були косо відламані, стирчали з ран. Їх укоротили. Рівняли спеціальними пилами. Мінімально відрізали, щоб згодом можна було протезувати. Ліва рука була гірша: сантиметрів 10 лишилось. На другій — сантиметрів 15. Формуючи кукси, до відпиляних кісточок підводили дренажі, гумові трубочки, щоб не накопичувалася кров і не було нагноєння ран.

Дві бригади оперували одночасно. На лівій руці — Федір Надточій з інтерном (практикантом) Андрієм Ковальчуком. На правій —- травматолог Дмитро Колотило з інтерном Марією Купріян.

Хірургічна допомога надавалася паралельно з виведенням із шокового стану.

Коли травмований пацієнт поступив, тиск був 60 на 40, пульс — 140. Тиск підняли до 100-110 на 70. Пульс зменшили до 98-100.

Відновили обсяг крові. Чоловік майже стік кров’ю, кровотечі вже не було. Влили 840 грамів крові, прокапали 100 грамів альбуміну (компонент крові), 500 грамів свіжозамороженої плазми (рідка частина крові). Коли сталася біда, менська лікарняна машина якраз була у відрядженні у Чернігові, тож ці препарати відразу замовили і привезли.

Тримали показники на контролі. Тиск на руці не поміряєш. Вену на руці для крапельниці не візьмеш.

— Тиск міряли реанімаційним кардіомонітором, — показує прилад завідувачка відділення реанімації та інтенсивної терапії Менської центральної районної лікарні, реаніматолог Оксана Наумова. — Манжетку, яку зазвичай надягали на руку, зафіксували на гомілці.

Пульс міряли пульсометром, — показує пульсометр. — Він надягається на палець,
будь-який. Або на мочку вуха. Показує пульс і сатурацію, тобто насичення крові киснем.

Поставили дві крапельниці у вени на лівій нозі, а третю — у підключичну вену, біля шиї. (Права нога була синюшна, вивихнута. Управили вивих кульшового суглоба правої стегнової кістки — е спеціальна методика. Почали масивну внутрішньовенну терапію, щоб підняти тиск, стан стабілізувати).

Тиск завдяки інфузійній терапії (крапельницям) піднявся. Зробили інтубацію трахеї (у горло ввели спеціальну трубку). Перевели на штучну вентиляцію легень. У вену вводили антибіотики та препарати для наркозу.

Протишокова терапія тривала добу, до наступного ранку. На штучному диханні був 18 годин.

Третього жовтня Олега перевели в обласну лікарню, у реанімацію. Шостого жовтня — у палату.

Трагедія сколихнула Городище, сусідні села, район. Олегу допомагали городищенські фермери — той же Міщенко, Ковбаса, Погребний. Городищенська церква, однокласники, односельці з Городища і Синявки.

— Зароблю гроші — перерахую на дитячий будинок, — тихо говорить Олег, відвертаючи голову на подушці. Дружина повторює його слова, ледь стримуючи сльози.

Знають, що існують протези, які можуть рухати пальцями. Відчувають імпульси.

— Спочатку слід стати на ноги, — каже дружина.

У Менській районній лікарні і раніше доводилося рятували пацієнтів з відрізаними кінцівками

— Були пацієнти, яким циркулярка відрізала руку, відірвало комбайном ногу, дрезиною (візок на колесах, що рухається по залізничній колії) відрізало обидві ноги, — пригадує Федір Надточій. — У кінці 90-х у Макошиному була зона для інвалідів. Чоловік звільнився. По колії йшла дрезина — кинувся під неї. Був хлопчик Олег Єрмоленко із Феськівки, якому ведмідь відкусив обидві руки у Менському зоопарку.

Анестезіологам теж доводилося працювати з хворими, які без рук. І з тими, у кого на руках погані вени.

P.S. Для небайдужих номер карткового рахунку у «ПриватБанку»: 5168 7551 1084 6892, Михальченко Надія (мати).

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №41 (1640), 12 жовтня 2017 року

ПоганоНічого цікавогоМожна й краще!ДобреВідмінно Залишіть будь-ласка оцінку статті
Loading ... Loading ...

Лишити коментар

Ваша електронна пошта ніде не буде показана. Позначені обов'язкові поля для заповнення *

*

*